Шлях до звання Героя України при сьогоднішніх політичних розкладах в нашому політикумі не з простих…

Найперше – твій імідж, це – твій старт. І без ніякого натяку на якийсь там "буржуазний націоналізм", інакше… Вишиванка, галушки та придуркуватий Тарапунька з його малоросійською самооцінкою – це максимум з чим ти маєш себе ідентифікувати у національній приналежності.

Наступний крок – "друг сім'ї". Останні кадрові призначення високопосадовців в нашій державі засвідчили: твій кар'єрний успіх та визнання на рівні держави залежить від твоєї дружби з родиною президента та від приписки у Донецькій області. Попрацюй з цим.

Йдемо далі… Перш, ніж перейти до обговорення твоєї кандидатури на звання Героя України, в українському суспільстві вона мусить пройти міжнародні пункти пропуску. Чому така несправедливість? Адже це – наші герої, не їхні… Мабуть, це зумовлено давнім комплексом меншовартості нашої влади. Міжнародна спільнота в очах сьогоднішньої політичної верхівки асоціюється передусім з – Москвою, Брюселем та Вашингтоном. Враховуючи останній публічний виступ сьогоднішньої першої леді країни про "американскиє валинки… на фоне оранжевого неба" до уваги беруться думки двох перших столиць.

"Братня" Росія та "європейський адвокат" Польща – саме з їхніми підручниками з історії ти звірятимеш своє минуле. Це вони вказуватимуть тобі, хто твої герої і за що воювали твої діди та прадіди. Це вони заставлять тебе спілкуватись з ними їхньою мовою. Це вони змусять тебе визнати їхніх героїв – катів української нації – Ю. Пілсудського та Й. Сталіна, на совісті яких мільйони вбитих, вивезених та репресованих твоїх співвітчизників; та засудити своїх – Є. Коновальця, С. Бандеру, Р. Шухевича, які воювали проти цих окупаційних режимів. А все тому, що вони себе поважають, а ти готовий і надалі продавати свою самоповагу за абстрактне світове визнання, хоча твою незалежність всі визнали ще двадцять років тому. Ти мовчатимеш, а вони продовжуватимуть, під гаслами світової демократії, розривати твою державу то за Андрусівським перемир'ям 1667 р. (до р. Дніпро), то за першим поділом Польщі 1772 р. (до р. Збруч).

Пройшовши це випробування, тебе чекає наступне… Ти повинен сподобатись українській інтелігенції та всім тим, хто під неї "косить". Тут ти повинен бути істинним… ні не арійцем – лібералом. Впродовж свого життя ти не повинен ні з ким воювати, першим до всіх вітайся та поважай у своїй хаті навіть тарганів, адже саме у таких дрібничках проявляється твоя толерантність. Інакше – абзац у підручнику з Історії України про тебе – завжди зможуть замінити однією з "великих трагедій українського народу".

І останній іспит через який ти повинен пройти до своєї інавгурації Героя України – це іспит на рівень спорідненості з українським народом. Сюди доволі активно записують усіх: і заступника генерального директора Першого національного телеканалу Валіда Арфуша з Лівану, який навіть не має вищої освіти, і сьогоднішнього прем'єр-міністра, "українського мовознавця" Миколу Азарова з Калузької області (Росія); і Червоненка Євгена Альфредовича… І ось, якщо хоча б з одним із них в тебе різнитиметься бачення майбутнього їхньої України – ти, друже, попав. Мало того, що вони тебе змішають з гімном – так ще й попросять Московського батюшку Кирила накласти на тебе анафему.

Тобі цього треба? Бути героєм – це не носити на грудях радянську золоту зірку, прикріплену до синьо-жовтої стрічки, хоча в цьому також проявляється якийсь героїзм. Звання героїв присвоює історія!

Михайло Галущак

Джерело: http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/018593/