Декларована президентом Віктором Януковичем готовність утілення в життя Європейської хартії регіональних мов або мов меншин змушує проаналізувати європейський досвід мовної політики. Адже у світі та Європі немає гомогенних в етнічному і мовному плані країн, у яких живе лише одна нація з притаманною їй національною мовою. На територіях практично всіх європейських держав, окрім титульної нації, яка дала назву державі, живе більша або менша кількість автохтонних етнічних груп, представники яких говорять мовою, відмінною від мови титульної нації, і чисельність яких є набагато меншою, ніж чисельність титульної нації. Населення окремих держав становлять кілька великих автохтонних етносів.
Крім того, сьогодні на територіях багатьох європейських держав проживають численні громади іноземців-мігрантів, а також територіально розсіяні представники інших етносів, рідними мовами яких досить часто є і неєвропейські мови. В умовах строкатої і подекуди складної мовної ситуації на теренах Європи держави континенту приділяють велику увагу питанням правової регламентації статусу мов, їх використання та провадження відповідної мовної політики.
Цього тижня руху FEMEN не пощастило. «Задрана Мєдвєдєвим» активістка фотографувалася біля таблички «Президент України» з намальованими «слідами лап» на голому тілі на знак протесту проти проросійського курсу нової влади. Але ялиновий вінок спрацював точніше, й феменки в ефір не потрапили. Утім, в інші дні ЗМІ настільки охоче показують їхні груди, що активістки цього жіночого руху опановують нішу в масовій свідомості, яку раніше займали хіба Забужко і якісь міфічні «старі-страшні-неголені». Хоча самі дівчата активно відхрещуються: мовляв, ми не феміністки, ми любимо чоловіків, повторюючи згадані вище стереотипи не гірше за шовіністів чоловічої статі (водночас на своїй англомовній сторінці MySpace презентують себе таки як феміністок), ЗМІ вже почепили на них яскравий лейбл. Враховуючи, що «справжні» феміністки – дослідниці та представниці ГО, так само як і права/проблеми жінок, з якими вони десятиліттями працюють, телебаченню менш цікаві, ніж голі груди та довгі ноги, то маємо багато шуму, суперуспішну піар-кампанію, але чи стільки ж толку?
Влада намагається залякати опозицію показовими судовими розправами. Прокуратура Києва скерувала до Верховної Ради подання, аби народні обранці дали згоду притягнути до кримінальної відповідальності народних депутатів від фракції «Наша Україна – Народна самооборона» Юрія Гримчака та Андрія Парубія. Вони проходять у кримінальній справі «за фактом незаконного впливу на голову ВР та депутатів із метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків, вчиненого особою з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб», що мало місце 27 квітня в парламенті, коли опозиція намагалася завадити коаліції ратифікувати пакт Януковича – Мєдвєдєва. Прикметно, що прокуратуру не зацікавило побиття депутатів-опозиціонерів «тушками» під час ратифікації харківських угод, у якому «засвітився» також Віктор Янукович-молодший.
Ще в день інавгурації, наче подаючи якийсь знак, перед Януковичем зачинилися вхідні двері Верховної Ради. Чергове знамення прийшло до Віктора Федоровича 17 травня, коли він із дорогим московським гостем Дмітрієм Мєдвєдєвим покладав у Києві квіти до могили Невідомого солдата. Здоровенний вінок обвалився на нашого президента. «В ефір не пускати!» – сказали тележурналістам люди з Адміністрації президента. Ті послухали, але натомість поділилися скандальним записом із колегами і виклали його в інтернеті. Буквально за кілька годин запис став таким популярним (станом на 19 травня його переглянули понад 1 млн разів), що Адміністрація президента дала задній хід і спробувала повернути все на власну користь: мовляв, свобода слова у нас буяє. Про свободу слова в Україні читайте тут.
Чим швидше євро починає падати, тим більше зростає занепокоєння ринкових експертів, що Європейський Центробанк може втрутитися для того, щоб надати підтримку валюті, або, принаймні, забезпечити деяку стабільність.
Євро повільно падав впродовж декількох місяців. Проте останнім часом швидкість падіння значно зросла, і минулого тижня єдина європейська валюта просіла більш ніж на 6,5% до долара. Це досить сильне падіння для основної валюти.
Сьогодні пара євро/долар впала до нового 4-річного мінімуму не дивлячись на те, що сьогодні надійшов перший транш погодженої фінансової допомоги Греції у розмірі 14,5 млрд. євро. Ці кошти перерахували Греції партнери по зоні євро, ще 5,5 млрд. євро - Міжнародний валютний фонд.
Всупереч передвиборчим обіцянкам про підтримку малого і середнього бізнесу, нова влада продовжує справу старої - стаханівськими темпами вибиває гроші з підприємців.
"Пишіть краще про любов", - так реагує київський бізнесмен Микола Стамболі на питання "Фокуса" про те, скільки разів його приватний готель в цьому році перевіряли контролюючі органи. Набила оскому тема - тиск держави на бізнес - знову на піку популярності. Нова влада, забувши про передвиборчі обіцянки оголосити п'ятирічні податкові канікули для малого та середнього бізнесу, йде на нього в наступ.
"Свині". Таку колоритну назву, яка влучно відображає настрої європейців, отримали чотири країни єврозони, які опинилися на межі банкрутства. А саме: Португалія, Ірландія, Греція і Іспанія (Portugal, Ireland, Greece, Spain, або PIGS по-англійськи). Ці держави мають практично однаковий діагноз - запальне збільшення бюджетного дефіциту і державного боргу, яке неможливо вилікувати без стороннього втручання. Греція якраз проходить курс лікування під пильним наглядом Євросоюзу і МВФ, що надали "ліки" на суму $60 млрд. Наступна на черзі Португалія, ситуація в якій сьогодні щонайближча до грецької.
Поведінка російського керівництва у відносинах з Україною нагадує дипломатичні маневри довкола умов укладення перемир'я після запеклих бойових дій між двома країнами.
І оскільки між нашими країнами за останні п'ять років були дві газові війни, не доводиться дивуватися, що Володимир Путін фактично вимагає від України газової контрибуції.
"Експромт Путіна" після переговорів з Миколою Азаровим в Сочі 30 квітня позбавив сну не лише патріотично стурбованих громадян України, але і представників керівництва нашої країни. З одного боку, сваритися з Москвою офіційний Київ не збирається, з іншого - добре помітно, як у новознайденого стратегічного партнера України апетит приходить під час їжі.
Події у Верховній Раді сколихнули добру половину нашого села. Більша частина моїх земляків нічого не розуміє й, навіть, не хоче розуміти.
Кажуть, то добре, що Чорноморський флот охоронятиме й надалі Крим і Україну від турків. Ще кажуть: Вам що, Чорного моря жаль? Хто як схоче, то й поїде собі відпочивати до моря. Аби на те гроші були.
Я пояснюю своїм сельчанам, що Чорноморський флот і не думає захищати вас. В першу чергу, цей флот на Чорному морі потрібен російському генералітету з адміралами, разом узятим. Їм усе мало!
Потрібно нам будувати свій флот, своє вояцтво! Ніякі братєлі нас не виручать в чорну годину. Читайте Тараса Шевченка про москаликів, про їхню «добру справу» в Україні, що продовжувалась триста років.
А коли кажуть, що це ніякий не військовий флот, а так собі, купа металобрухту, тим балачкам не вірте. Росія налаштувалася у Франції придбати якийсь корабель незвичайний. Вартістю неймовірною грошей. От він і буде Чорним морем плавати, не доведи господи, лякати туристів, ще й по грузинах стріляти. А швартуватися буде у Криму, у Севастополі.
Нагадаємо, що Хартію відмовились підписати такі країни як Ірландія та Бельгія (приклади яких не раз згадують прихильники двомовності в Україні), а також Портуґалія, країни Балтії, Албанія, Греція, Туреччина, Болгарія та Грузія. Підписали її з вагомими застереженнями, що часто перекреслюють її значення, такі країни як Франція, Італія, Ісландія, Боснія і Герцеґовина, Македонія, Молдова та (увага!) Росія. Інші країни Європи є учасниками Хартії. В тому числі й Україна. Проте серед її учасників Україна лишається однією з небагатьох держав, що, ухвалюючи документ, не внесла до його тексту поправки, співвідносні з національною специфікою.
