ТЕНЕТА Вт, 20.08.2019, 05:40
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Реклама

Наше опитування
Червоний прапор - це:
Всього відповідей: 55

Форма входу

Реклама

Партнери сайту

Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Резонанс

Львів - столиця «ментовського бєспрєдєла»!
Львів - столиця «ментовського бєспрєдєла»!

Останнім часом чимало ЗМІ обурено наводять факти , що свідчать про утиск свободи слова з боку чинної влади. Проте наша колега, журналіст Олена Бойко, котра вже понад 10 років працює у форматі журналістських розслідувань, перед самим Новим роком на власному досвіді переконалась – хто і чому намагається вплинути на журналістів у «Галицькому П’ємонті»?

Без санкції – на погром!

22.12.2010 р. близько 15.10 на мобільний телефон журналіста Олени Бойко подзвонила її домогосподиня, Федорченко-Тиха Л.Е., котра здійснює догляд за її дачним будинком в смт. Брюховичі .Вона повідомила, що на приватну територію перед будинком, виламавши ворота, увірвались шестеро незнайомих молодиків у чорному одязі, схожі на бандитів, виламали двері у будинок і перевертають всі речі.
Олена порадила їй негайно викликати міліцію, але в цей момент зв'язок перервався, і у подальшому телефон був виключений. Як з’ясувалось згодом, нападники відібрали у неї телефон та вимкнули його. Потім телефон на декілька хвилин їй віддали, в її присутності один з бандитів набрав якийсь номер, і пішов виклик на телефоні Федорченко-Тихої Л.Е. Бандит запитав – хто дзвонить? І тоді вона зауважила, що під час виклику висвітлилось ім’я господині, з чого зрозуміла, що бандити мають доступ до мобільного оператора зв’язку , створивши «клонований» номер. Журналіст, ще знаходячись у Львові, викликала наряд міліції, та на таксі близько 15.40 приїхала до свого дачного будинку. У подвірї застала двох бандитів, ще четверо всередині будинку вчинили погром, вивернувши всі її речі та поламавши меблі. Ще один перебував на подвірї сусіда.

ПРЯМА МОВА - Олена Бойко:

- « Показати посвідчення та санкцію на обшук чи пояснити причину своїх дій ці особи відмовились, з чого я зробила висновок, що це члени бандитського угруповання, які впевнені у безкарності своїх злочинних дій, бо перебувають «під дахом» міліції.
Близько 16.15. прибув викликаний мною наряд міліції, і аж тоді – на мою вимогу! – четверо нападників назвались працівниками міського карного розшуку та повідомили свої прізвища: Сподарик М.А., Макух А.Б., Себало В.Я., Струк Р.І.
Ще двоє назвались працівниками КР Галицького РВВС м.Львова, але назвати прізвища та показати документи категорично відмовились. Після приїзду наряду міліції ( виклик зафіксовано 22.12.2010 близько 15.10) нападники покинули мою приватну територію, нічого не виявивши та не склавши протоколу обшуку. Без жодних пояснень ними було вилучено коробку з документами на всі наявні у мене мобільні телефони ( у т.ч. навіть ті, котрі вже не працюють чи були загублені!), два фотоапарати та відеокамеру, якими я користуюсь у ході провадження журналістських розслідувань. При цьому ними було грубо порушено ст. 177, 178. 179. 180. 181, 182, 183, 184, 185. 186, 187. 188. 189 КПК України.
Після їх відїзду я вийшла на вулицю і побачила, що у сусідів – по вул. Бурштиновій, буд. 6 кв. 1, власник. Єриков В.В – так само виламані ворота, зірваний замок, відкриті вікна. Я стала кликати сусідів. Але ніхто не озивався. Невдовзі сусідка прийшла додому та побачила, що в неї також зламані замки, було проникнення в будинок, перериті речі. Того ж вечора, близько 19.00 сусіди завезли та зареєстрували заяву про напад у Львівське міське УВС.
В ніч з 22.12.10 на 23.12.10., близько 00.30 год., двоє бандитів – саме ті, що відмовились назватись, вчинивши вдень погром у моєму будинку , і представились працівниками Галицького РВВС - знову перестрибнувши через зачинені на замок ворота, проникли на моє подвіря, знов виламали двері на веранду, та вимагали впустити їх до будинку, мотивуючи це тим, що вони у мене «забули свої речі». Вступились вони лише після того, як я знову викликала патруль міліції.
23.12.2010 р. я подала скаргу у місьське Управління УВС ( вх.№ Б-60 від 23.12.10 р.). У ході журналістського розслідування мені стало відомо, що інформацію про можливе зберігання у моєму будинку 200 пар викраденого з магазину по вул. Шпитальній у м. Львові взуття було отримано працівниками КР Галицького РВВС м. Львова від наркомана Семенець Ю.Ю. та його сестри, Семенець О.Ю, після того, як їх 22.12.10 р. затримали на вул. Шпитальній у Львові.
Хочу зазначити, що мені добре відомо, що їх батько, Семенець Ю., що проживає у м.Львові по вул Ветеранів, буд.5 кв.29, вже понад 20 років торгує наркотиками під прикриттям працівників Шевченківського РВВС м. Львова, і водночас є агентом – інформатором міського УВС, про що я вже неодноразово робила публікації у ЗМІ. Більше того – саме наприкінці минулого року, приблизно з жовтня, я проваджу розслідування щодо причетності працівників Шевченківського та Галицького РВВС до «дахування» наркопритонів у Львові, і маю свідчення родичів осіб, засуджених за вживання та збут наркотиків, що вони регулярно сплачували цим правоохоронцям «відкати».
Перевіривши цю інформацію, я подала аналогічну заяву в Галицький РВВС ( реєстр. № Б-35 від 28.12.10 р. )»
.
Проте станом на 25.01.2011 р. жодної відповіді по суті своїх заяв Олена Бойко так і не отримала, ніхто не вибачився за скоєний напад та не відшкодував спричинені збитки.

Розслідування злочину чи «ментовський бєспрєдєл»?

У ході власного журналістського розслідування по цій справі, Олені Бойко стало відомо, що на квартирі Семенець Ю.Ю по вул.. Ветеранів, буд.5 кв.29 у Львові ще вранці 22.12.2010. було проведено обшук, вилучено зброю, переговорні рації, наркотичну речовину (маріхуану). Єдине, що достеменно дізнатись не вдалося – коли саме було складено офіційний протокол вилучення, бо обшук так само , як і у журналіста, проводився без понятих. Той же Семенець Ю.Ю., аби уникнути відповідальності, дав свідчення про те, що має інформацію про причетність сина журналіста, який постійно проживає та працює у іншому регіоні України, до якоїсь крадіжки.

ПРЯМА МОВА - Олена Бойко:

- «Скориставшись нагодою помститись мені за резонансні публікації ( лише протягом 2009 – 2010 р. я провела п’ять журналістських розслідувань з приводу корупції в правоохоронних органах, довела причетність працівників міліції до торгівлі наркотиками, викрадання людей, тиску на підприємців) працівники Львівської міліції влаштували цей бандитський напад на мій будинок з метою залякати мене погрозами звинуватити мого сина у скоєнні злочину, та примусити відмовитись від розслідування ще двох резонансних справ щодо причетності правоохоронців до вчинення злочинів, які я проводжу у даний час, готуючи матеріали до продовження публікації ( зокрема «дахування» наркопритонів у м. Львові, захоплення «беркутівцями» відпочинкового комплексу «Захар Беркут», «дахування» наркоторгівців, що здійснюють передачі наркотиків у місця позбавлення волі у Львівський СІЗО та Держівську ВТК у Миколаївському р-ні Львівщини)»

Як правоохоронці реагують на скарги громадян?

ПРЯМА МОВА - Олена Бойко :

- « Замість вмотивованої відповіді по суті моїх скарг, 30.12.2010 р. близько 19.00.год. на пл. Галицькій у м. Львові було безпідставно затримано мого сина, Бойко Данила Богдановича, 13.12.81. р.н. На очах у понад як 15 - ти свідків ( П.І.Б., контактні телефони та адреси цих осіб у мене зафіксовані) четверо чоловіків бандитської зовнішності підбігли до нього ззаду, нанесли декілька ударів по голові, животу та по нирках, викрутили руки та силоміць затягнули до автомобіля темного кольору. Все це трапилось поблизу кінцевої зупинки маршрутного таксі № 50, тому свідків події було достатньо. Автомобіль поїхав у керунку вул. Кн. Романа».
Коли о 20.00 год. до Галицького РВВС прибув адвокат журналіста, черговий по Галицькому РВВС повідомив йому, що Бойко Д.Б. у райвідділ не доставлявся. О 21.26 год. той же черговий повідомив, що Бойко Д.Б. затриманий за спротив працівникам міліції.
30.12.2010 р. о 23.25. Бойко Д.Б. був доставлений у львівський обласний клінічний наркологічний диспансер ( вул. Наукова) працівником Галицького РВВС м. Львова капітаном міліції Іванчуком ( сл.посв.№068198). Експерт Л. Андрушенко алкогольного чи наркотичного сп’яніння у затриманого Бойко Д.Б. не виявила, натомість зафіксувала чисельні свіжі тілесні ушкодження, отримані внаслідок катування у Галицькому РВВС м. Львова.

ПРЯМА МОВА - Олена Бойко :

- «31.12.2010 р. близько 12.00 Бойко Д.Б. був доставлений у Галицький райсуд м. Львова у супроводі одного працівника міліції у формі ( прізвище назвати він відмовився) та двох кремезних чоловіків бандитської зовнішності у цивільному. Якби ці чоловіки були правоохоронцями – згідно КПК вони мали би представитись, показати свої посвідчення, повідомити мені причину затримання мого сина. Але оскільки згадувані особи відмовились себе назвати, в присутності свідків, що очікували на розгляд своїх справ (їх прізвища, контактні телефони у мене зафіксовані) брутально хамили мені та моєму синові, вживали ненормативну лексику, постійно надзвонювали до свого «шефа» і доповідали ( цитую дослівно):

- « Ця чокнута правдолюбка тут цирк влаштовує, щось вона забагато законів знає - може заткнеться, коли її малого кинути після суду до прес-хати? Там потерпілі по всіх висяках його упізнають! Та ні – звідси він вже не вийде, нема про що перейматись – тут суд у нас в кишені!»

З цих фраз я можу зробити мотивований висновок про те, що це були члени організованого злочинного угруповання у супроводі працівника міліції, який якимсь чином був від них залежний.
Близько 12 30 год. 31.12.2010 р. суддя Галицького райсуду м. Львова Олексієнко М.Ю. винесла постанову про звільнення Бойко Д.Б. з під варти у залі суду, не вбачаючи підстав для подальшого його затримання, водночас призначивши Бойко Д.Б. оплатити штраф у сумі 102 грн. Проте супроводжуючі його бандити відмовились звільнити сина та зняти з нього кайданки незважаючи на вимогу судді Олексієнко М.Ю та навіть на вимогу в.о. голови суду Юрків О.А.
Я вимушена була викликати у приміщення Галицького райсуду м. Львова наряд міліції, але і після цього наручники з мого сина бандити не зняли. Тоді я викликала до приміщення Галицького райсуду м. Львова швидку допомогу, бо мій син через катування у Галицькому РВВС був настільки сильно побитий, що потребував госпіталізації. Прибула на виклик бригада швидкої допомоги прийняла рішення про доставку мого сина. Бойко Д.Б. у травмпункт для обстеження. Один з бандитів сів з нами в карету швидкої допомоги, ще двоє – поїхали за нами у своєму автомобілі. Під час огляду мого сина у лікарні ці двоє злочинців знаходились у коридорі під дверима, погрожували мені, що все одно заберуть сина до райвідділу, і ( цитую): «якщо я створюватиму їм проблеми – то живим він звідти не вийде». Водночас вони постійно дзвонили кудись по мобільних телефонах, і наскільки я зрозуміла з почутих уривків розмов, домовлялись з працівниками інших РВВС, щоб ті приїхали під лікарню і затримали мого сина на якихось інших вигаданих підставах. Наскільки я зрозуміла з чисельних дзвінків бандитів та їх вкрай знервованого стану, працівники Личаківського та Шевченківського райвідділів відмовились це зробити, бо прозвучала фраза:

- « Ця бздлива центрова бидлота боїться їхати, бо ця с..ка тут стирчить! Дзвони своєму швагру у франківський, бо як з нього зараз побої знімуть та госпіталізують – нам всім кабздець!»

Через деякий час з кабінету вийшов лікар і повідомив, що у вікно травмпункту постукав якийсь чоловік, щось сказав моєму синові. Після чого той вийшов у порожню оглядову кімнату і звідти зник.

Плювок в лице міністра МВС?

Як повідомила сьогодні Олена Бойко, ввечорі 09.01.2011 року, близько 21.45 год, коли вона приїхала до себе на дачу у смт.Брюховичі, на вул. Івасюка біля повороту на вул. Бурштинову, де знаходиться її будинок, було вчинено замах на її життя.

ПРЯМА МОВА – Олена Бойко:
- « З-за повороту зненацька на великій швидкості виїхав автомобіль, здається, ВАЗ білого кольору з темною смугою ( можливо – якимось малюнком, у темряві я не роздивилась!) вздовж кузова, зіштовхнув мене крилом автівки у рів, при чому з відчиненого вікна невідомий мені чоловік викрикнув: « А наступного разу – я переїду твій балакучий язик!». Номерів машини я не запам’ятала, бо вони були заляпані брудним снігом і автомобіль на великій швидкості зник за поворотом на Львів.»

В той же час на брифінгу 25.12.2010 р. міністр внутрішніх справ А.Могильов заявив наступне: «Щодо планів на майбутнє - 2011 рік стане роком реформ, розбудови міліції. У реформуванні системи органів внутрішніх справ України пріоритетом має стати дотримання прав і свобод потерпілих і підозрюваних. У центр ми ставимо права і свободи людини, як потерпілої, так і підозрюваної. Найменше порушення прав людини не виправдовує розкриття злочину", - заявив він виступаючи на розширеному засіданні колегії МВС. Міністр наголосив на необхідності максимального порушення кримінальних справ за заявами громадян та адекватного реагування на звернення. "Думка населення - це переважний чинник оцінки роботи міліції", - запевнив міністр. Коментуючи наміри прокуратури спільно з уповноваженим Верховної Ради з прав людини проводити перевірки, зокрема, у міліції для недопущення катувань у правоохоронних органах, А. Могильов сказав: "Ми - за будь-який контроль діяльності міліції, як з боку ЗМІ, так і прокуратури й омбудсмена". Глава МВС запевнив, що будь-яке порушення прав людини, а тортури - тим більше, розцінюватимуться як найтяжчі діяння співробітників міліції.
Проте, як свідчать факти – львівським «правопохоронцям» глибоко наплювати та прилюдно озвучену позицію міністра. Вочевидь, у Галичині – свої закони, а тутешні міліціянти не зобов’язані дотримуватись «донецького КПК»…

Львів – Київ, Ольга Кунілова, Олена Бойко

Категорія: Резонанс | Додав: Катастрофа (26.01.2011) | Автор: Олена Бойко E
Переглядів: 853 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1 Алла  
насколько мне известно, после трех месяцев прокурорских проверок уголовное дело против милицейских беспредельщиуов так и не возбуждено. Не пора ли обзаводиться оружием( хотя бы пневматическим!) чтоб защитить свой дом и свои семьи?

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Категорії розділу
Резонанс [40]
Історія [12]
Актуально [27]

Реклама

Пошук

Сподобався сайт?

Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтів - uCoz