Правда, схожість з Грецією не лише полегшує діагностування хвороби в Португалії, але і ускладнює лікування. Дорогий порятунок Еллади викликав не найсприятливішу реакцію в Європі. Ідея, що необхідно буде виручати ще і Португалію, а потім і інші країни блоку PIGS, користується зараз підтримкою лише в країнах, які переживають фінансові проблеми. Проте небажання європейців допомагати колегам по єврозоні, які відчувають потребу, має і свої плюси. Португалія, врешті, взялася за розум і намагається самостійно впоратися з ситуацією. Питання лише в тім, чи вистачить цих заходів для порятунку економіки своїми силами. Або ж це просто виявиться звичайною демонстрацією Лісабоном того, що, мовляв, ми зробили все, що змогли, а далі вже справа за європейським співтовариством...

Дежавю

Португалія вже котрий рік рухається тим самим шляхом, яким Греція зрештою майже прийшла до неплатоспроможності. Як і греки, португальці не бачили жодного бездефіцитного бюджету протягом останніх двох десятиліть. При цьому в населення обох країн весь цей час спостерігався хронічно низький рівень заощаджень: 7,5% ВВП в Португалії і 6% - в Греції. Тоді як, скажімо, у Франції цей показник досягає 19% ВВП, а в Німеччині - 23%. Через таку високу схильність жителів обох країн до споживання і низькою - до економії здатність урядів профінансувати чергову діру в бюджеті тепер сильно залежить від іноземних інвесторів. Але якщо раніше Лісабону вдавалося мобілізувати капітал під низькі процентні ставки завдяки членству в зоні євро, то тепер репутація країни значно "підмочена".

Адже борг Португалії вже давно переступив маастрихтські ліміти і зараз складає 90% ВВП. А за прогнозами Deutsche Bank, до 2020 року взагалі перевалить за 100% (що сталося з Грецією, чий борг досягає 113% ВВП, нагадувати не доводиться). Лише у 2010 році Португалії знадобиться профінансувати 24 млрд. євро. З врахуванням же того, що рівень заощаджень в країні нижчий за розміри боргу і бюджетного дефіциту, а податкові надходження до бюджету за час кризи зменшилися, виплатити такі суми боргу з внутрішніх джерел Лісабону зараз не по плечу. При цьому можливість включити верстат, знецінити національну валюту і отримати приплив іноземного капіталу в країну за рахунок виручки від експорту в разі Португалії (члена зони євро) навіть не розглядається. Більше того, поточний рахунок Португалії також став однією з причин збільшення боргу. Оскільки впродовж останніх 20 років перебуває в "мінусі" (у 2008-му його негативне сальдо досягло 12% ВВП, в 2009-му - майже 10% ВВП). Таким чином, залишається лише варіант "узяти нові борги, аби заплатити по старих". Але це не найпривабливіший розклад для іноземних інвесторів.

На знак визнання загрози, що нависла над Лісабоном, ще в кінці березня агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента Португалії в іноземній і національній валюті з АА, який країна утримувала ще з 1998 року, до АА-. Незважаючи на те що рейтинг все ще досить високий (рейтинг Греції, наприклад, за версією цього ж агентства зараз складає ВВВ+), прогноз по країні негативний. "Значні бюджетні проблеми на тлі відносної макроекономічної і структурної слабкості фінансової системи країни знизили кредитоспроможність Португалії", - пояснив рішення агентства Дуглас Ренвік, заступник директора Fitch. Підвищення ризиків капіталовкладення в Португалію відображає і зростання спреду між прибутковістю 10-річних португальських і німецьких бондів, що досягає, за даними на 20 квітня, 153 п.п. Таким чином коло замкнулося - загроза дефолту Португалії відлякує інвесторів, втеча яких ще більше наближає дефолт.

У пошуках рішення

Вихід з цього порочного кола є лише один: як і Греції, Португалії доведеться покластися на щедрість своїх товаришів по ЄС. Тому не дивно, що саме Лісабон був одним з самих ярих прибічників створення ЄВФ (Європейського валютного фонду) - того ж МВФ для членів єврозони, який кидав би рятівний круг у випадках гострого дефіциту ліквідності в країні-учасниці. Втім, фонд поки не створений, а круг для порятунку Греції довелося кидати Німеччині одноосібно в компанії із загальносвітовим кредитором МВФ, причому під гул несхвальних висловів, що лунають з усіх кінців Європи. Тому Португалія не поспішає звертатися по фінансову європідтримку.

Поки Лісабон або просто сподівається обійтися своїми силами, або чекає, поки припиниться шум довкола банкротства Греції. Тим більше що багато хто вважає, що порятунок PIGS дорого обійдеться іншим європейським країнам або навіть стане початком кінця єврозони. Зокрема, ЄВФ зніме напругу в країнах, що опинилися у фінансовій пастці, і вони відмовляться від радикальних заходів лікування економіки, знаючи, що у будь-який момент зможуть "виканючити" рятівний пакет в Європі або в МВФ.

"Тепер в Європі буде більше марнотратства, більше політичних дроблень і, врешті-решт, підвищиться ймовірність того, що деякі країни покинуть єврозону", - песимістично висловився економіст Morgan Stanley Йоахім Фелс. До того ж в Європі зростають побоювання, що Лісабон відмовиться від вже прийнятих заходів з "затягування пояса" після того, як Греція остаточно буде врятована.

В кінці березня новий португальський коаліційний уряд прийняв план фіскальної консолідації, мета якого - знизити бюджетний дефіцит з 9,3% ВВП в 2009 році до менше 3% до 2013-го і, отже, звести до мінімуму необхідність в позикових коштах. Для цього влада вирішила одночасно і витрати урізати, і податки підвищити. Зокрема, обмеження витрат найбільше торкнеться таких областей, як державні інвестиції, менеджмент державних кадрів, політика преміювання і соціальні трансферти. Доходи бюджету, у свою чергу, будуть збільшені за рахунок розширення числа соціальних внесків і бази для податку на доходи фізосіб. При цьому ставки більшої частини податків залишаться незмінними.

Правда, як сказано в нещодавньому дослідженні Deutsche Bank, португальському уряду буде нелегко перевести країну в такий аскетичний режим. На відміну від Греції і інших "свиней", Португалія не виграла від економічного зростання, яке передувало фінансовій кризі.

За останні п'ятнадцять років рівень ВВП на одного жителя країни практично не змінився. Тому, як вважають аналітики банку, португальським політикам буде важко переконати і без того постраждале населення, що додаткові жертви, на зразок скорочення зарплат в держсекторі або підвищення якихось податків, необхідні. Але тут вже доводиться вибирати - або незадоволеність самих португальців, або решти європейців. Так чи інакше, будь-який з обраних Португалією шляхів порятунку не буде гладким.

Олена Снєжко За матеріалами Інвестгазета