Проти цього закону виступила Гельсінська спілка, назвавши його «вагомим кроком для побудови тоталітаризму» в Україні.

За словами виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Володимира Яворського, новий закон «зв’яже руки», в першу чергу, журналістам і дозволить будь-яке свавілля відносно них.

Так, у законодавстві країн Європи чітко розмежовують основні дані про особу, які є загальнодоступними, та так звані вразливі дані, наприклад, пов’язані зі станом здоров’я.

В українському законі під персональними даними розуміють будь-яку інформацію, що дозволяє впізнати особу, аж до називання імені та прізвища. При цьому журналістам дозволяють збирати загальнодоступну інформацію про особу, але не дозволяють її поширювати без письмової згоди згаданої особи.

Яворський зазначає: новий закон іде у розріз навіть із українським законодавством, зокрема, законом «Про інформацію».

За його словами, розповсюдження будь-якої інформації про будь-яку особу тепер можна буде, по-перше, зупинити, а по-друге, покарати «незручного» журналіста або редакцію за розголошення персональних даних.

«В Європейському законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку персональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. Тобто, наприклад, якщо це хвороба президента, то суспільство має знати: воно обирає здорового чи хворого президента. Або, наприклад, медичну довідку про психічну хворобу депутата тепер поширити буде неможливо, тому що потрібна буде його згода», - пояснив Яворський.

У ситуації, що склалася, правозахисник бачить два варіанти розвитку подій: або закон виявиться настільки одіозним, що набуття ним чинності, як і закону «Про боротьбу з корупцією», відкладуть на дуже тривалий період, або його вдасться скасувати за підтримки представників українського бізнесу.

За словами, ініціативу Гельсінської спілки уже підтримали Асоціація українських банків та Незалежна асоціація мовників.

Радіо Свобода