Україна посідає третє місце в Європі з виробництва баштанних культур. За даними аграріїв, протягом року в Україні вирощують близько 700 тисяч тонн кавунів.

Як вирощують кавуни, наскільки їх «накачують» нітратами? Як споживачеві відстояти свої права, коли він купив «кавун із хімією»? Та як правильно обирати кавуни?

Цими днями у продажу з’явилася баштанна продукція, вирощена на відкритому ґрунті - тепличні плоди вже відходять. Частина експертів не радить купувати кавуни «з-під плівки», мовляв, вони насичені хімією. Інші фахівці кажуть, що такі побоювання перебільшені. У будь-якому разі нітратами накачують передусім кавуни у теплицях, а на полях їх обробляють не так сильно, розповідають сільгоспвиробники.

Вміст нітратів можна визначити лише в лабораторії

Рівень нітратів у кавунах не має перевищувати 60 міліграмів на кілограм, зазначають фахівці. Звичайно, неозброєним оком це не визначиш.

Покупцеві доводиться вірити документам, які надає продавець. Він повинен мати дозвіл на торгівлю, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, посвідчення якості товару, сертифікат на партію фруктів. Зрештою, точний висновок - отруйний баштан або чистий – можна отримати лише у лабораторії, повідомляє співробітник Інституту південного овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук Олег Холодняк.

«Це залежить тільки від єдиного: наскільки фермер, котрий вирощував даний кавун або будь-який інший продукт, дотримався технології. А наскільки він витримав – буде видно за результатами лабораторного контролю. От і все», - говорить Олег Холодняк.

Раніше у вільному продажу кожен покупець міг придбати лакмусові папірці й без лабораторних досліджень самостійно перевірити кавуни на нітрати і нітрити. З боку держави належного контролю за якістю кавунів і динь в Україні немає, санепідеміологічні служби здебільшого бездіяльні, зазначає голова товариства захисту споживачів Владислав Андрющенко.

«Ті санітарні служби, які працюють на базарах, досліджують вміст хімікатів у кавунах. Але вони не пишуть, яка кількість там нітратів і нітритів. Вони просто передають це вищому керівництву, а ми, як споживачі, цієї інформації не маємо. Ще одне – подивіться, яка купа кавунів продається із зеленим хвостиком – це незрілі плоди, у них багато хімікатів. Вони аж ніяк не дозрівають, а просто зав’ялюються на сонці», - каже Владислав Андрющенко.

Від нітратів кавуни ростуть, а люди хворіють

Одеситка Ірина кавуни вирощує на присадибній ділянці. Покупним не довіряє після того, як кілька років тому отруїлася ними.

«Кавуна купувала на вулиці. На асфальті лежала купа кавунів. З’їла. А що було далі – дуже погано пам’ятаю. У мене було запаморочення. Майже добу була висока температура. Три доби нічого не їла і майже не пила. Після того випадку кавуни майже не вживаю», - розповіла жінка.

Якщо у кавуна завдяки нітратам збільшується вага та об’єм, у людини зростає ризик недуг. Алергічні реакції, хронічна інтоксикація, поганий сон – це лише частина наслідків, до яких призводить потрапляння до організму нітратів, пояснює сімейний лікар Галина Долюк.

«При отруєнні краще пити активоване вугілля і дуже багато рідини, щоб вимивати токсини. Якщо ж стан не покращується, симптоми наростають (болі в животі, блювання чи проноси), звертайтеся до лікаря. Можна просто зробити рожевий розчин марганцівки, але тепер її не купиш в аптеках – її нема», - каже сімейний лікар.

Нітрити – це наступна форма нітратів, в яку вони переходять внаслідок органічних процесів. Зокрема, ця зміна відбувається в організмі людини.Але чистий кавун не просто освіжає у спеку, має гарний смак і обмаль калорій. Він приносить користь, говорить сімейний лікар Галина Долюк, якщо його правильно споживати.

«Вживати кавуни треба. Я не скажу, що там є багато якихось поживних речовин чи вітамінів, але це корисно для промивання організму (наприклад, кишечник і нирки). Але не зловживати! Якщо людям похилого віку, які мають хронічні хвороби, особливо серцево-судинної системи, дати таке велике водне перевантаження, можна погіршити стан», - пояснила сімейний лікар.

Відповідно до Закону про захист прав споживачів, вони мають право на компенсацію шкоди, завданої неякісною продукцією. Але відстоювати свою правоту треба самим, зазначає Владислав Андрющенко. Жоден державний орган у цьому не зобов’язаний допомагати.

Тобто, якщо трапиться отруєння від кавуна, людина має оббивати пороги судів і доводити свою аргументацію. І далеко не кожен споживач здатен послідовно, грамотно і наполегливо це робити.

АРАТТА