ГІМН УКРАЇНИ ХОДИЛИ ПЕРЕПИСУВАТИ В БІБЛІОТЕКУ

Разом з фотокором УНІАН вирушаємо до Плесецького.

На під`їзді до «майдану» чути пісні. Трохи ближче розчули, про що співають: «Вставай страна огромная, вставай на смертный бой...». Потім - «Ще не вмерла Україна».

Вахту під сільрадою несуть активні бабусі. Підкидаючи дощечки в багаття, пояснили, що слів гімну не знали, але з нагоди «майдану» ходили переписати в бібліотеку.
Розповідають, що село у справі «стояння за правду» має глибоку історію - за часів князя Володимира, захищаючи Київську Русь, всі жителі вилягли від татаро-монгол. Та ж доля спіткала ці місця і під час визвольної війни з поляками.

«Наше село історично, за православ`я і незалежність віддавало життя - з покоління в покоління. Не кожному селу випала честь захищати Батьківщину. У нас багато православних віруючих, і ми стоятимемо за справедливість до останнього», - попереджають жителі.
Представники громади – людей 50-70, чергують тут цілодобово - щоб не дати приступити до влади тим, кого вони не вважають законно обраними, а ще для уникнення можливих провокацій, яких побоюються з боку новообраної команди голови.

Один такий потенційний «теракт», так і не зрозуміло ким ініційований, вдалося не допустити. За словами чергових, прибиральниця виявила в сільраді збиту засувку на вентилі, приміщення наповнилося газом, але, на щастя, обійшлося – небезпеку вчасно ліквідували.

«Вночі боїмося, звичайно – раптом хто з темноти вистрибне. Коли в сільраду пустили газ, хотіли, напевно, на нас це звалити. Нібито «невідомі» - тобто ми, напилися і висадили будівлю. Ось ми тут і сидимо. І сидітимемо до останнього, але Княгиню (Бутько. – УНІАН) сюди не пустимо», - переконують активісти.

«ДЕМОКРАТІЯ» ПОМЕРЛА. РАЗОМ З ВИБОРАМИ І ПРАВАМИ ЛЮДИНИ

На сходинках сільради – траурні вінки і... труна. «Помер хто?» - питаю. Народ сумно посміхається, пропонують підійти ближче і переконатися, що померла «демократія». Також в останню дорогу в Плесецькому проводжають «Права людини», «Закон» і «Вибори». В обитій оксамитом труні – відповідні написи, а поряд - два табурети, щоб кожен небайдужий міг тут же посумувати про ці втрати для країни.

Після робочого дня біля «Білого будинку», тобто місцевої сільради, стає людніше – до армії мам з колясками і тіток на табуретах, підтягається молодь, з`являються різновікові представники чоловічої половини сіла. Надвечір народу з активною життєвою позицією збирається близько тисячі – майже третина села.

За півгодини до нашого приїзду село тріумфувало – громада добилася рішення Васильківської районної виборчої комісії про перевибори. «Стрибали так, мало підошви не стерли», - розповідає мешканка Людмила Гречана.

Але юрист ініціативної групи Микола Неділько попередив: ще «рано радіти», це рішення комісії може бути оскаржене стороною Бутько в суді, і тоді село знов перейде в руки «чужих».

Дізнавшись про те, що в селі журналісти, на «майдані» з`явилася Валентина Бутько.

ВАЛЕНТИНА БУТЬКО: «ПОРУШЕНЬ НА ВИБОРАХ НЕ БУЛО...»

Валентина Бутько, яка одержала більшість голосів 31 жовтня:

- Мене обрали головою сільради – про це є інформація в газеті. Вже пройшло засідання тервиборчкому, ми провели першу сесію і призначили секретаря. Ніяких порушень по виборчій дільниці зафіксовано не було, і ми з новообраними депутатами вступаємо в права. Зараз мене не пускають на законне робоче місце, тому що колишній голова села - Луценко і депутат Медведь не хочуть віддавати владу. Вони бояться за свої колишні діяння. Я викликатиму міліцію, у зв`язку з тим, що сільрада окупована, і мене не пускають на роботу.

- Кажуть, комісія була сформована з членів вашої сім`ї, всіх небажаних кандидатів просто не зареєстрували.

- Ніякого відношення до комісії і її формування я не мала.

- Але люди затверджують протилежне. Тому громада села вважає вибори незаконними, стверджують, що при всіх порушеннях Вас підтримало лише 4% селян. Пишуть на плакатах: «Бутько, май гідність», як прокоментуєте?

- Я ще не прийшла до влади і нічого поганого селу не робила, щоб говорити – гідна я чи ні. Про мене говорять, що я закрию садок і зроблю там казино, заберу землю. Нічого такого я не говорила. Навпаки, обіцяю зробити проекти на газ, на світло, допоможу підприємцям.

- Чому ж люди проти вас? Як ви плануєте з ними працювати? (Громада Плесецького кричить: «Ви вкрали садок, дітей возять в інший район»... «Ви мало не потравили людей через ваш бізнес»... «Ми не хочемо, щоб вона була, стоятимемо до останнього»).

- Їм внушили, що прийде Бутько і відніме землю. За мене проголосували – я нікому не платила грошей за це. Я прийшла, щоб зробити лікарні...

- У вас є бізнес?

- Ні, я його закрила.

ВИБОРИ БЕЗ ВИБОРУ, АБО ЯК ГОЛОСИ РАХУВАЛИ КУМ, СВАТ, БРАТ...

Історію неприязні села до Валентини Бутько на «майдані» розповідали навперебій. Селяни звинувачують новообрану голову в тому, що, нібито вона відняла у села садок, купивши його у підприємства за борги. Згадують торішню екологічну катастрофу місцевого масштабу, коли всім селом відстоювали закриття овочепереробного підприємства, яке зливає відходи під будинки, від чого люди хворіли. Тепер в Плесецькому побоюються помсти Бутько, розуміючи, що позбавили її бізнесу, який нібито прямо чи непрямо, належав їй. А тут ще ситуація із землею. Напередодні виборів, рішенням сесії сільради, люди одержали близько 400 ділянок, розміром від 15 до 25 соток – довгоочікувану землю, яку вдалося ввести в межі села.

Багато хто побоюється, що новообрана Бутько, прийшовши до влади, перегляне рішення колишньої влади, і забере у людей їх землю. У те, що ці прогнози можуть справдитися, сьогодні вірять у селі багато з тих, з ким вдалося поспілкуватися.

Підтвердження своїх побоювань люди бачать в історії перемоги Валентини Бутько на цих виборах.

Жителі села відчули недобре ще під час формування Плесецької сільської виборчої комісії, коли дізналися, що комісію очолив кум племінника Бутько, а до її складу ввійшли син і родичі.

Склад комісії, і справді, виглядав так:

1. Голова комісії Логвиненко Ігор – кум племінника Бутько Валентини.

2. Заступник голови комісії – Шуст Ольга (її чоловік Шуст Віктор пройшов у депутати) – сусідка Бутько.

3. Казека Олександр – рідний син.

4. Юдіна Мирослава – дружина племінника.

5. Юдіна Олена – дружина племінника.

6. Поведінко Дмитро – робітник фірми Бутько Валентини.

7. Шкапа Оксана – малозабезпечена, краща подруга сім`ї Юдіних.

8. Кисилевська Олена – рідна сестра депутата Дєдова Олексія.

9. Тищенко Віктор – сусід Кисилевської Олени, батько голови виборчої ділянки №07046.

10. Колісник Володимир Іванович – сват Бутько Валентини.

Далі – більше. Без будь-яких серйозних обгрунтувань причин комісія не зареєструвала шанованих у селі людей – ні кандидатами на посаду сільського голови, ні в депутати. Про те, кого зареєстрували, люди не знали - списків на сільраді не було, все трималося в таємниці. Коли з`явилася інформація про те, що «на голову» зареєстрована Бутько і ще 4 невідомих «технічних» кандидатів, люди зрозуміли, що село чекають «вибори без вибору».

Але в Плесецькому від такого відвертого нахабства не розгубилися - негайно створили ініціативну групу, почали збиратися на мітинги. Говорили про те, що кандидат на посаду голови ганьбить політичну силу, яку збирається представляти на виборах. Зверталися до Васильківської районної виборчої комісії, просили дати іншого кандидата від Партії регіонів, дати можливість зареєструвати кандидатури всім охочим і прибрати з сільської комісії родичів Бутько.

За словами співкоординатора ініціативної групи Тетяни Фої, "комісія працювала по 2-3 години в день, коли приходили подавати документи не "ті” люди, члени комісії забирали документацію і ховалися”. Юрист ініціативної групи Микола НЕДІЛЬКО розповідає і про «секрети», завдяки яким відсіяли небажаних кандидатів. Скажімо, комісія ухвалювала рішення відмовити в реєстрації претендентам на посаду сільського голови, не зазначаючи, в яких саме документах допущені помилки, щоб зробити неможливим виправлення і реєстрацію кандидатів.

У результаті, 31 жовтня, в день виборів, з 2850 виборців, по бюлетені прийшли 1 тис. 262 жителів села. З них за Валентину Будько проголосували 124 – тобто саме близько тих самих 4% всіх жителів сіла. Як стверджують у Плесецькому, це переважно були інваліди, літні люди, «які ставили підпис під пальцем».

Щоб висловити недовіру нав`язаному кандидатові, громада домовилася голосувати «проти всіх» - таких виявилося близько 900 людей.

«Меншість вибрала владу, яка повинна керувати більшістю”, - констатував юрист ініціативної групи Микола НЕДІЛЬКО.

Не дивно, що відразу ж після того, як стали відомі результати голосування, селяни почали стягуватися до «майдану». Комісії довелося оголошувати В.Бутько переможцем на виборах сільського голови вночі.

«БЕЗГРАМОТНОГО» ГОЛОВУ НЕ ПУСТИЛИ В СІЛЬРАДУ, АЛЕ ...ОБРАЛИ В РАЙОН

Голова Плесецької сільради (2006–2010 роки) Микола Луценко: «Мені відмовили в реєстрації, нібито я не вмію писати, і у мене багато помилок в заяві. Але при цьому кандидатом в депутати Васильківської районної ради мене зареєстрували. А потім і обрали. Такий ось парадокс. Люди не змогли реєструватися кандидатами, село позбавили можливості обрати тих, кого вони хотіли. Близько 900 людей проголосували проти. Мені соромно, що сімейний клан захотів підім`яти сіло під себе».

Юрист ініціативної групи Микола Неділько: «Нас ніхто не чує – в суді всі скарги відфутболюють. Скажімо, представники незареєстрованих кандидатів звернулися до суду з вимогою визнати результати виборів в Плесецькому незаконними. Але суд відмовив у розгляді позову, оскільки подавець скарги М.Луценко не брав участі у виборах, а, отже, не має права оскаржити їх результати. Ми направили звернення в усі можливі органи влади, проте одержали лише формальні відповіді».

Секретар виконавчого комітету Плесецької сільради Ніна Мошковська: «Я хочу, щоб усі розуміли, що це не політична боротьба – це боротьба за село, за права кожної людини. Нас не цікавить, від якої вона партії (В.Бутько – член Партії регіонів. - УНІАН). Нас цікавить, щоб вона була особою, якій люди могли довіряти. Вона ж зарекомендувала себе так, що люди їй не вірять. Подумайте, таку комісію створити – син, невістки, батраки. Так зганьбити закон, людей виставити на посміховисько, і йти в голови. І при тому ресурсі, який був задіяний нею, «за» проголосували 124 односельців. У комісії були люди з нашого села, їх тримали добу, вони дзвонили мені, казали, що не витримують і підписали порожні протоколи. Зараз засідання сесії проходять вночі, оскільки цій людині люди кричать «Геть!». Це голова сільради?!”

Тетяна Дерій, незареєстрований кандидат у депутати Плесецької сільради: «Не хочу, щоб наші діти жили в рабстві. Я тут заради справедливості – щоб ми могли обирати і бути обраними. Валентина Бутько хоче повернути нас в 90-і роки, коли в нашому селі була суцільна розруха. Зараз в селі сучасний садок, дороги, освітлення. І ми за те, щоб наші діти були забезпечені цим, а не позбавлені цього».

Людмила Гречана, мешканка села Плесецьке: «Мене обурила несправедливість - реєстрували тільки кандидатів від Партії регіонів. А про нас казали: «Зібралася тут зграйка баранів, але мі їх розженемо». Так ми не барани, ми не сміття – ми громада села Плесецького, і ми доведемо це. Вони ще не стали до керма, а вже взялися витирати об нас ноги, плювати нам в обличчя. Тепер кажуть, що тут людям платять. Жалюгідно. Мабуть, по собі судять. У мене четверо дітей, і я тут зі своєї волі. Мені не байдуже, в якому селі жити. А тут здається, що прийшли окупанти. Віддати їм рідне село?».

Галина Петренко, пенсіонерка, мешканка села: «За два тижні до виборів Бутько вже представлялася новою головою. Тим, у кого маленька пенсія – обіцяла 1600 грн. Тепер ми винні в тому, що нібито нас землею «купили». Подумайте самі, навіщо мені це, у мої роки? Мені земля вистачить – два метри завжди знайдуться... А так усе є. Я тут не за землю стою».

Валентина Шевченко, мешканка села: «Одинадцять чоловік з комісії, що затвердили результати виборів, продали все село. Подумайте самі, 124 особи проголосували за Бутько – з 2850 виборців. Вона була реально одним-єдиним кандидатом, решту чотирьох технічних кандидатів ми навіть не знаємо – з Києва, Фастова...».

Нині представники громади села звертаються до Президента з проханням захистити їх виборчі права. "Вікторе Федоровичу! Напередодні виборів Ви обіцяли, що вони будуть чесними. Ви також обіцяли, що почуєте кожного. Почуйте нас, нарешті, і захистіть виборчі права плесецької громади”, – звертається до гаранта Конституції Тетяна Фоя.

...Біля сільради горять багаття. Люди змінюють одне одного. А ще жителі Плесецького вже двічі перекривали трасу Київ-Одеса. Вони розуміють, що формально їх «зробили», тому що після відмови в реєстрації тих, кому вони вірили, сільським головою таки справді повинна стати людина, за яку проголосувала більшість, нехай навіть 4% жителів сіла. Але вони формально теж нічого не порушують. Просто ходять пішохідним переходом туди-сюди. На трасі збираються сотні машин, водії обурено сигналять, найгарячіші поривають в бійку. А вони просто ходять. І хто більше винен у цьому?

З іронії долі, поряд з цим пішохідним переходом до виборів висів бігборд, з якого радісно посміхався один з найбільш «розкручених» лідерів Партії регіонів, обіцяючи: «Будуємо нову країну!”

Це таку країну вони будують?

Ганна Хрустальова, УНІАН